УТО́МЛЕНО (ВТО́МЛЕНО). Присл. до уто́млений 2. Вона втомлено прижмурила очі (Л. Укр., III, 1952, 708); Бійці йшли, втомлено переставляючи ноги в м’якій глибокій пилюці (Тют., Вир, 1964, 307); Від греблі утомлено випливають круторогі воли, а біля них поволі ступає селянин (Стельмах, І, 1962, 125).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 515.