УТО́ЧНЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. уточни́ти. [Альоша:] У вас неточні дані, громадяночко. Приїхали ми не вночі, а ще звечора. [Наташа:] Дякую за уточнення! (Баш, П’єси, 1958, 81); Життям, розвитком продуктивних сил поставлені також питання удосконалення структури управління господарством і уточнення функцій окремих органів (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 77); Зв’язок між земними і сонячними явищами складний і потребує дальших уточнень (Наука.., 2, 1957, 14).
2. Поправка, пояснення, доповнення, внесені з метою надання більшої точності чому-небудь. Готуючи «Кобзар» до видання, Я. Купала уважно переглядає свій переклад і вносить деякі корективи, уточнення, вставляє пропущені в журнальному варіанті строфи (Рад. літ-во, 5, 1958, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 518.