УТРА́ПИТИСЯ (ВТРА́ПИТИСЯ), иться, док., розм. Статися, здійснитися; // безос. Брали [жеребки] всі, і я за ними вибирав. Та не втрапилось — щасливого не взяв (Щог., Поезії, 1958, 108); Невже через кілька місяців він, живий, невбитий Хома, крокуватиме ланами рідного Поділля, повертаючись додому? Гай-гай, аби ж то так втрапилось! (Гончар, III, 1959, 406).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 519.