УТРУ́ДНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до утрудни́ти. Невже ж вода довго буде ще змагатися? Коли дійде до пояса, то тоді всякий рух буде утруднений (Фр., VI, 1951, 127); При зберіганні автомобілів на відкритих площадках пуск двигуна за умов низької температури утруднений у зв’язку з загусненням масла (Підручник шофера.., 1960, 292).
2. у знач. прикм. Трудніший, ніж звичайно. Утруднене дихання.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 523.