УТЯ́ЖЛИВИЙ (ВТЯ́ЖЛИВИЙ), а, е, діал. Який вимагає великого напруження, великих зусиль для здійснення, проведення, подолання і т. ін.; важкий. Пасіка його була в лісі, і кождої погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека (Фр., VI, 1951, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 525.