УХА́, и, ж., діал. Юшка з риби. Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (Гончар, І, 1954, 509).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 525.