У́ЧАСТЬ, і, ж. Виконання разом з ким-небудь якоїсь роботи, здійснення якоїсь справи; спільна дія, діяльність кого-, чого-небудь. Подаю свій авторський голос за участь Лілі і Оксани Ст. в моїй драмі (Л. Укр., V, 1956, 202); Участь в збірнику наших кращих молодших письменників я уважаю дуже і дуже бажаною (Коцюб., III, 1956, 220); Григор сидів у в’язниці аж три роки за участь в селянському повстанні, коли розбивали панські маєтки в 1902 році (Панч, В дорозі, 1959, 167); На кілька кілометрів по фронту розгорівся важкий бій з участю танків і самоходів (Гончар, III, 1959, 432); Комуністична ідейність, активна участь письменників у житті — участь, яка так прекрасно виявилася особливо в дні Великої Вітчизняної війни, — от риси нашого письменства, які характеризують його в першу чергу (Рильський, IX, 1962, 11).
Бра́ти у́часть див. бра́ти; Запере́чувати свою́ у́часть див. запере́чувати; Узя́ти у́часть див. узя́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 532.