УША́НКА, и, ж. Те саме, що вуша́нка. Один поранений, у якого з-під ушанки біліла на голові пов’язка, звівся на лікоть (Тют., Вир, 1964, 492).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 539.