ФА́КЕЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до фа́кел. Факельне полум’я; Якщо уважно придивитися до фотографії Сонця, то крім плям можна помітити світліші, ніж сонячна поверхня, місця — факельні поля (Наука.., 2, 1957, 12); // Із факелами. Не сила було їм [стражникам] стримати цю стихійну факельну демонстрацію заробітчанського берега (Гончар, Таврія, 1952, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 551.