ФАКТО́РІЯ, ї, ж.
1. Торговельна контора й поселення іноземних купців на території слаборозвинутих країн і напівколоніальних країн. — І тепер у нашій столиці люди гинуть з голоду і від моровиці, а повсталі юрби трощать склади і факторії невірних крамарів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 556); Півтори тисячі років тому з’являються у приазовських степах грецькі факторії (Дмит., Наречена, 1959, 23).
2. Державний заготівельно-постачальницький пункт у віддалених північних районах СРСР. — Продавати хутро забороняється, взагалі продавати можна тільки в факторію — кооперативний магазин (Багмут, Щасл. день.., 1959, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 553.