ФАКІ́РСТВО, а, с.
1. Спосіб життя факіра (у 1 знач.); // Аскетичний спосіб життя з граничними обмеженнями. [Любов:] У мене аскетичний погляд? Ну, не знаєте ви мене! (Палко). Мені усякий аскетизм, усяке факірство глибоко противне (Л. Укр., II, 1951, 23).
2. Заняття факіра (у 2 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 551.