ФАЛЬШО́ВАНИЙ, а, е, розм. Те саме, що фальши́вий 1. Фальшованих грошей ходило вже досить між народом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 516); // Вигаданий. На таких фальшованих цифрах Поцілуйко одного разу мало не спікся (Стельмах, Правда.., 1961, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 557.