ФАНАРІО́ТКА, и, ж. Жін. до фанаріо́т. Зневажливо поглядала [Катерина] на прекрасну фанаріотку мадам де Вітт, що останнім часом все настирливіше пред’являла свої права на князя Таврійського (Добр., Очак. розмир, 1965, 318).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 558.