ФАНЕ́РА, и, ж.
1. Деревинний матеріал у вигляді тонких пластин, якими обклеюють столярні вироби для їх оздоблення. — А нам би на Тур’ї треба свою фабрику для меблів. Ми думаємо про це. Горіхи садимо для фанери (Томч., Готель.., 1960, 255); Найбільше ціниться фанера з капів і напливів карельської берези, волоського горіха, береста. Нею оздоблюють найцінніші столярні вироби (Стол.-буд. справа, 1957, 50).
2. Деревинний матеріал із кількох склеєних тонких пластин із перехресним розташуванням волокон. Крізь нещільно забиті фанерою вікна рвався у кімнату холодний вітер (Рибак, Час.., 1960, 160); Комбінат «Буддеталь» випускає березову фанеру, просочену фенольною смолою. Від цього вона стає водостійкою, міцною, надійною в експлуатації. З такої фанери роблять різні види меблів (Наука.., 11, 1964, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 559.