ФАТАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до фаталізму; який грунтується на фаталізмі. — За найбільше від’ємний бік нашого галицького життя ми уважаємо апатію до публічних справ, неохоту до критики й аналізу цих справ і якусь фаталістичну покірність волі долі (Фр., VI, 1951, 212); Радянські психологи піддали критиці фаталістичні концепції здібностей, поширювані в буржуазній психології (Рад. психол. наука.., 1958, 348); // Перейнятий фаталізмом. Фаталістичні погляди.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 569.