ФЕЛЬД’Є́ГЕР, я, ч. Військовий або урядовий кур’єр для доставляння важливих, перев. таємних паперів. Тільки поштові оказії через день спинялися біля корчми, фельд’єгер випивав склянку горілки., закусував і знов вирушав у путь (Рибак, Помилка.., 1956, 165); Фельд’єгер доставив рапорт губернатора міністрові внутрішніх справ (Бурл., Напередодні, 1956, 352).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 574.