ФЕЛЬДМА́РШАЛ, а, ч. У царській армії та в деяких сучасних іноземних арміях — найвищий генеральський чин; особа, яка має цей чин. — Частіше, частіше нагадуйте бійцям слова фельдмаршала Суворова: «Де олень пройде, там і наш солдат пройде. Де олень не пройде, і там наш солдат пройде!..» (Гончар, III, І959, 98); Руки піднявши вже не для погроз, З льохів сталінградського універмагу Німецький фельдмаршал пройшов на мороз (Перв., II, 1958, 427).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 574.