ФЕНОТИ́П, у, ч., біол. Сукупність ознак і властивостей організму, що склалися в процесі його індивідуального розвитку. Фенотип складається з ознак і властивостей, які потенціально закладені були вже в зародковій плазмі майбутнього організму (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 148).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 576.