ФЕРОМАГНІ́ТНИЙ, а, е, спец. Який має сильно виражені магнітні властивості. Залізо феромагнітне — воно притягується магнітом і саме стає магнітним під впливом електричного струму (Хімія, 10, 1956, 41).
&́9671; Феромагні́тні тіла́ — елементи: залізо, нікель, кобальт; сплави: сталь, чавун і т. ін.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 579.