ФЕ́РШАЛІВ, лова, лове, заст., розм. Прикм. до фе́ршал; належний фершалові. Юзя не любить, що до Зоні стала ходити фершалова сестра панна Октуся (Л. Укр., III, 1952, 656).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 579.