ФЕТИШИЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Перетворювати що-небудь у фетиш, ставитися до чого-небудь як до фетиша. У давнину люди фетишизували дорогоцінне каміння, вважали, що воно наділене чарівною силою і може допомогти людині позбутися хвороб і лиха, досягти бажаного, принести щастя (Наука.., 5, 1962, 37); Для Коцюбинського народна творчість не була примітивом. Однак він не поділяв і просвітянської ідеалізації фольклору, не фетишизував його (Рад. літ-во, 1, 1958, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 580.