ФЛАКО́Н, а, ч. Пляшечка (перев. для парфумів, ліків тощо). Ляля, понюхавши і міцно заткнувши флакон, знову поклала його під голови і лягла (Гончар, Земля.., 1947, 149); Біля діла треба бути, Коли бої навколо йдуть… А тут — дурної мікстури флакон З якоїсь повітової аптеки.. Лежи і слухай хмарний клекіт, Байдужий до тривог (Ус., І сьогодні.., 1957, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 604.