ФЛЯНДРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фляндрува́ти. Вже у ХVII ст. фляндрування було загальновідомим і сформованим способом розпису [посуду] (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 610.