ФЛІНТГЛА́С, у, ч. Оптичне скло із значною кількістю окису свинцю, завдяки чому має великий показник заломлення. Під час громадянської війни, три роки бувши навідником в артилерії, він не розлучався з грубеньким зошитом, занотовував туди всі свої припущення щодо складу крон— та флінтгласу (Шовк., Інженери, 1956, 283).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 607.