ФОНТАНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до фонтанува́ти. Дизелі на буровій мовчали, люди працювали лопатами, ломами, інструментом обережно — найменша іскра, і газ спалахне. А тоді вогнем охопить вишку, фонтануюча свердловина перетвориться у справжній вулкан (Наука.., 5, 1964, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 616.