ФОРМАЛІ́СТ, а, ч.
1. Той, хто виявляє формалізм (у 1 знач.) в якій-небудь справі. — Він просто формаліст. Йому кортить, щоб були поставлені всі крапки над «і» (Рибак, Час.., 1960, 696).
2. Прихильник, послідовник формалізму (у 2, 3 знач.). Дмитро Іванович, який знав ранні роботи [художника] Ломова, називав його поборником чистого мистецтва, формалістом тощо (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 159); В кінематографії, як і в багатьох галузях мистецтва, різного гатунку формалісти не дбали про зміст творів (Мист. кіно, 1955, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 620.