ФОТОМИТЕ́ЦЬ, тця́, ч. Фотограф високого класу, майстер фотографування. Найвище покликання фотомитця — допомагати народові в боротьбі за ідеали життя, виховувати величне і героїчне в його характері (Мист., 4, 1968, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 635.