ФОТОПАПІ́Р, пе́ру, ч. Папір з нанесеною на один його бік світлочутливою речовиною, який застосовують для друкування фотографій; фотографічний папір. Він розгорнув перед Варею аркуш блискучого фотопаперу (Донч., V, 1957, 381); На позитивних фотоматеріалах — фотопапері, діапозитивних фотопластинках і позитивних фотоплівках — друкують з негативів позитиви — відбитки і діапозитиви (Довідник фот., 1959, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 635.