ФРАНТІВСЬКИ́Й, а́, е́. Який мав нарядний, модний крій, фасон (про одяг, зачіску). Заробляють вони, мабуть, непогано, але навряд щоб справляли синові отакі франтівські черевики (Донч., V, 1957, 358).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 641.