ФРЕ́ЙЛЕЙН, невідм., ж. Уживається при звертанні до незаміжньої жінки у німців, а також при називанні її імені та прізвища. —Я прощаю фрейлейн Уляну… — Я не потребую вашого прощення! — сказала Уляна (Довж., І, 1958, 295).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 643.