Що oзначає слово - "фриз"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ФРИЗ1, а, ч.

1. архт. Середня горизонтальна частина антаблемента, що міститься між архітравом і карнизом. Архітектура міста, оскільки вона відома з найдених фрагментів колон, архітравів, фризів, карнизів тощо, наслідувала головні архітектурні стародавні грецькі ордери (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 257); В текучих стрічках розкадрованих знаходив [Сергій] щось спільне з художніми фризами антики… (Гончар, Циклон, 1970, 16); Кахлі застосовували у вигляді прикрас для фризів (в Ассірії) (Веч. Київ, 11.III 1971, 3).

2. Декоративна смуга, що обрамляє площину підлоги, верх стіни, килим тощо. Підлога вестибюля та галереї вистелена мармуровими світло-сірими плитами з фризом із чорного мармуру, а панелі викладені зеленими керамічними плитками (Нар. тв. та етн., 6, 1966, 82); У зовнішньому розписі сільського житла різних районів Поділля загальнопоширеним був фриз («хмелик») — широка горизонтальна кольорова смуга, вкрита мотивом з ритмічно розложеною хвилястою гілкою з квітами (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 95).

3. Виступ на верхній або нижній частині столярного виробу.

ФРИЗ2, у, ч., заст. Товста ворсиста вовняна тканина.

ФРИЗ3 див. фри́зи.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 644.