ФРОНТИСПІ́С, а, ч.
1. архт. Головний фасад споруди, а також деталі, прикраси на цій споруді.
2. Малюнок або портрет на початку книги, поруч з титульною сторінкою або на верхній частині сторінки перед текстом. У квітні 1840 року в Петербурзі вийшло перше видання "Кобзаря". На скромній сіренькій обкладинці напис: «Т. Г. Шевченко. Кобзар». На фронтиспісі офорт: мандрівний кобзар сидить на призьбі з кобзою, поруч хлопчик-поводир (Вітч., 3, 1967, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 646.