ФРУНТ, у, ч., заст. Фронт (у 1 знач.). Паллант був перший раз на битві… По фрунту бігав, турбувався, Плигав, вертівся, ухилявся, Як огир в стаді, ярував (Котл., І, 1952, 256); Вони вишиковані були у фрунт (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 36); Як тільки Гнат почне відмикати двері та відгвинчувати запори, відро й забряжчить. Кузьма тоді встає і зустрічає Гната «во фрунт» (Тют., Вир, 1964, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 648.