ФУДУ́ЛІЯ, ї, ж., діал. Гордовитість, зарозумілість, пихатість. Свої люди вже знали тоту його фудулію, то тілько всміхнеться бувало чоловік (Фр., II, 1950, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 649.