ФУМІГА́ЦІЯ, ї, ж., с. г. Спосіб боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин, шкідниками продуктів рослинного походження, нашкірними паразитами тварин, паразитами в приміщеннях за допомогою отруйних речовин у вигляді пари або газів. Найчастіше фумігацію застосовують для знезаражування різних приміщень від комірних шкідників або дерев і кущів (під наметами) від щитівок та інших.. шкідників (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 23); Відразу ж після вбирання зерно вики відділяють від зерна пшениці, провадять фумігацію його (Хлібороб Укр., 3, 1973, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 650.