ФІГУРА́НТ, а, ч., заст.
1. Артист балету, що бере участь у групових виступах (на відміну від соліста балету).
2. Драматичний актор, який виконує ролі без слів; статист. Потім вийшов високий фігурант в чорній лівреї і касці з високим хрестом у руках (Смолич, II, 1958, 122).
3. перен. Кривляка, позер.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 585.