Що oзначає слово - "фізичний"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ФІЗИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до фізики (у 1 знач.), пов’язаний з нею. — Я часто думала над тим, — говорила далі Марійка, —яких зусиль докладало людство, щоб досягти в науці якоїсь істини. Ну, щоб відкрити нову теорему, новий фізичний закон (Донч., V, 1957, 241); Фізичні досліди; // Признач. для вивчення фізики, для підготовки фахівців із фізики. Він [працює] лаборантом при фізичному кабінеті (Л. Укр., V, 1956, 140); Фізична лабораторія; Фізичний факультет.

∆ Фізи́чна геогра́фія див. геогра́фія; Фізи́чна геоло́гія — наука, що вивчає процеси, які змінюють склад і будову земної кори та рельєф земної поверхні; Фізи́чне по́ле — особлива форма матерії, що здійснює взаємодію між частинками. Досліджуючи розподіл температури в довільній точці тіла, розподіл швидкостей у тілі, що рухається, або в рідині, математики прийшли до відкриття надзвичайно важливого поняття, яке стало основним у сучасній фізиці, — поняття фізичного поля (Наука.., 6, 1964, 15); Фізи́чна хі́мія — наука, що вивчає хімічні явища методами фізики. Здійснюючи величезну роботу для потреб прогресуючої промисловості, Ломоносов разом з тим робить широкі теоретичні узагальнення і засновує зовсім нову наукуфізичну хімію (Ком. Укр., 4, 1965, 79); Фізи́чний ідеалі́зм — суб’єктивно-ідеалістичний напрям у філософії природознавства, що виник наприкінці XIX — на початку XX ст. внаслідок кризи фізики; заперечує існування матерії як об’єктивної реальності, а єдиною реальністю проголошує відчуття, логічні конструкції тощо.

2. Стос. до будови, загальних властивостей та руху матерії. Для вивчення фізичної природи небесних світил застосовуються різні телескопи (Астр., 1956, 49); Бувало й так, що дробовий набій мав наслідки цілком невідповідні своїй фізичній структурі (Хотк., I, 1966, 85); Особливо велике значення торфокомпости мають на піщаних грунтах, у яких внесення органічних речовин сприяє поліпшенню фізичних і хімічних властивостей (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 122); Фізичні явища .. не змінюють природи тієї речовини, з якої складається предмет (Підручник дезинф., 1953, 6).

Фізи́чна атмосфе́ра — одиниця виміру тиску, що відповідає атмосферному тискові; Фізи́чний ма́ятник — тверде тіло, здатне здійснювати коливання навколо однієї нерухомої точки, що не збігається з центром його ваги.

3. Стос. до предметів і явищ матеріального світу; матеріально-відчутний, речовий. Фізичний світ існував раніше ніж могло з’явитися психічне, як вищий продукт вищих форм органічної матерії (Ленін, 18, 1971, 220); Цей [Завадка] існує сам по собі, як фізичний протокол тамтого, як витвір молодої нагромадженої, а не витраченої енергії (Вільде, Сестри.., 1958, 514).

Фізи́чне зно́шування основни́х фо́ндів; Фізи́чний знос — утрата основними фондами споживної вартості й первісних технічних властивостей, зумовлена використанням їх у процесі виробництва, а також під впливом атмосферних умов і т. ін.

4. Стос. до організму людини, до його будови, до зовнішнього вигляду людини. Слід би було, взагалі кажучи, нашим художникам звернути увагу й на зовнішню, фізичну красу «натури»на ту зовнішню красу, яка у наших людей, будівників комунізму, гармонійно поєднується з красою внутрішньою (Рильський, IX, 1962, 166); — Мені прикро, коли фіксують увагу на моїй фізичній ваді (Головко, І, 1957, 448); Рекорд — це не випадок і не щасливий збіг обставин, а звичайні фізичні дані плюс напружена довголітня самовіддана робота (Собко, Стадіон, 1954, 113); // Пов’язаний із станом організму, його відчуттями. Я була тоді в стані хворобливої апатії, фізичної і моральної перевтоми (Л. Укр., V, 1956, 354); Вітя стогне й в’ється од подвійного болю — морального й фізичного (Вас., III, 1960, 332); Вітчизняна війна була вирішальною перевіркою духовних і фізичних сил нашої молоді (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 58); // Пов’язаний із м’язовою діяльністю організму, його м’язовою силою. Він бажав зайнятись бодай фізичною працею, щоб не допускати собі до голови настирливих думок і згадок (Фр., VI, 1951, 255); Він наостанку порадив не забувати про фізичні вправи, що загартовують тіло (Досв., Вибр., 1959, 122); Драглисте багно огидно чвакало під ногами, і кожен крок вимагав затрати страшних фізичних зусиль (Тют., Вир, 1964, 321); // Пов’язаний з яким-небудь діянням на тіло, організм. Боліла голова, нестерпно нили натруджені ноги, і в душі з безсилою люттю бився розпач від свідомості того, що він рокований на фізичне й духовне отупіння (Тулуб, В степу.., 1964, 110); Чимось він нагадував зараз схимника, що з властивим йому фанатизмом завдав собі фізичних тортур (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 128).

Фізи́чна заря́дка — комплекс фізичних вправ, які виконують із метою оздоровлення організму; Фізи́чна культу́ра — всебічне вдосконалення й загартування людського тіла за допомогою фізичних вправ при дотриманні правильного режиму в житті. Величезне місце в житті радянського суспільства зайняла фізична культура й спорт як джерело бадьорості, життєрадісності, працездатності й довголіття (Ком. Укр., 6, 1961, 57).

5. Пов’язаний із природними, біологічними ознаками живого організму; не духовний. Ху! Я мав фізичну потребу дихнути чистим повітрям (Коцюб., II, 1955, 362); Фізичне життя людини.

6. Стос. до статевих зносин, пов’язаний із ними. До цього всього треба додати, що автор дуже підчеркує [підкреслює] фізичний бік любові Саніної до Савського (Мирний, V, 1955, 424).

ФІЗИ́ЧНО. Присл. до фізи́чний 2-6. Хотілося бути в його очах незвичайною красунею і фізично, і в поведінці (Гончар, IV, 1960, 68); Обмацую ноги — ну, так і є, згубив калошу. І я страждаю не стільки фізично, як естетично (Коцюб., II, 1955, 240); Серце фізично стислось. Він глибше насунув свого кашкета і хотів повернути назад (Рильський, Бабине літо, 1967, 102); Вертався Крига ранком, знесилений фізично, з порожніми очима й порожнім револьвером (Ю. Янов., І, 1958, 108); Дорош знав, що працювати фізично йому буде тяжко, бо здоров’я його ще слабе (Тют., Вир, 1964, 110).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 586.