ФІЛОГЕНЕ́З, у, ч., біол. Історичний розвиток як окремих видів і більших систематичних груп організмів, так і органічного світу в цілому. Праця була головним фактором еволюції розуму у філогенезі людини (Вибр. праці М. Г. Холодного, 1970, 404); Мічурін старанно вивчав онтогенез (індивідуальний розвиток) і філогенез (історичний розвиток) батьківських пар, у результаті чого йому вдалось розкрити закономірності успадкування гібридами ознак батьків (Наука.., 9, 1956, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 593.