ФІЛОЗО́Ф, а, ч., заст.
1. Філософ (у 1, 2 знач.). По їх січовому розуму ніщо на світі не стоїть ні радості, ні печалі: філозофи вражі діти! (Сл. Гр.).
2. розм. Учень передостаннього класу духовної семінарії. Філозоф! а кобили в хомут не вміє запрягти (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 593.