ФІЛОКСЕ́РА, и, ж. Невелика комаха підряду попелиць, що паразитує на винограді та інших рослинах. Наприкінці минулого століття випадково завезена з-за кордону страшна комаха — філоксера — уразила виноградники (Наука.., 2, 1969, 47); // збірн. Докопавшись до корінців, укритих філоксерою, вона рвала їх (Коцюб., І, 1955, 217); Маса водоростей запобігає проникненню філоксери в корені винограду, тому дуже корисно вносити її в грунт виноградників (Хлібороб Укр., 8, 1964, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 593.