ФІЛОКСЕРОСТІЙКИ́Й, а́, е́. Стійкий щодо філоксери, здатний протистояти філоксері. Кущі підщепної філоксеростійкої лози відзначаються великою силою росту (Хлібороб Укр., 12, 1965, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 594.