ФІЛІ́СТЕРСТВО, а, с.
1. книжн. Погляди й поведінка філістера; обивательська зашкарублість, святенництво. Продовжуючи традиції Гейне, братів Маннів та інших німецьких письменників, які гостро викривали боягузливе філістерство німецького обивателя, Вайскопф показує, куди привели німецького інтелігента ці його якості в нових історичних обставинах (Рад. літ-во, 4, 1965, 61).
2. збірн., розм. Філістери. Там [на острові] нема причалу злидням, Там не ходять пароходи [пароплави] З тим… філістерством, Що табаку вічно смалить (Л. Укр., IV. 1954, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 592.