ХАВА́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. хава́вкати і звуки, утворювані цією дією. Життя так і гра кругом тебе, так і б’є у свої страшенні забої. Чуєш, як воно проходить крізь тебе шелестом тихим трави, неугавним галасом коників, хававканням та підпадьомканням перепелиним… (Мирний, III, 1954, 350).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 7.