ХАОТИ́ЧНО. Присл. до хаоти́чний. Очерети по Удаю — мов дикий праліс. Проростають буйно, хаотично (Мушк., Серце.., 1962, 82); Кирило довго, з усієї сили засвистав.. Собаки хаотично загавкали близько перелазу (Ірчан, II, 1958, 87); Останні місяці його життя були суцільним п’яним божевіллям, маренням, в якому хаотично перепліталися події, люди, розмови… (Ткач, Плем’я.., 1961, 363); Вважається, що струм у металах проводять вільні, тобто не зв’язані з ядрами електрони. Коли різниці потенціалів немає, вони рухаються хаотично (Наука.., 3, 1972, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 18.