Що oзначає слово - "хвилювання"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ХВИЛЮВА́ННЯ, я, с.

1. Рух хвиль на поверхні води, коливання її. Із спостережень над хвилями встановлено, що хвилювання води виникає внаслідок виведення часток води із рівноваги (Курс заг. геол., 1947, 45); // Хвилеподібне погойдування, хитання рослин. То Клеаріста йде у хвилюванні нив; Блакить очей горить із-під дугастих брів (Зеров, Вибр., 1966, 463).

2. Нервове збудження, стан неспокою, зумовлені страхом, радістю, тривогою, чеканням і т. ін. Мстислав намагався бути спокійним, але його хвилювання помітили всі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 366); Ніщо так не втомлює, як безупинне хвилювання, як нетерпляче чекання (Шовк., Починається юність, 1938, 7); Від радісного хвилювання втома розвіялася, як пара (Тулуб, Людолови, І, 1957, 15); Кожний розуміє, що написати хороший вірш без душевного хвилювання не можна (Мал., Думки.., 1959, 37); // Неспокій, тривога в масі людей, в народі. Серед криків і хвилювання товпи, серед сальв рушничних, звуків якоїсь музики показалася княжа коляска! (Хотк., І, 1966, 111); І раптом навколо врочистая тиша настала, І ось хвилювання по натовпі людськім пройшло (Забашта, Вибр., 1958, 67).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 39.