ХВОРОБОТВО́РНИЙ, а, е. Який викликає захворювання, хворобу. Винайдення мікроскопа дало змагу вивчити біологію хвороботворних мікробів, знайти методи боротьби з ними (Наука.., 2, 1957, 8); Сонячне проміння згубно діє на хвороботворні бактерії, знищуючи їх або затримуючи їх розмноження (3аг. догляд за хворими, 1957, 23); Коли до організму потрапляють різні хвороботворні агенти — мікроби, віруси тощо, то проти них і проти вироблюваних ними токсинів організм виробляє антитіла, які знешкоджують ці агенти і зумовлюють стійкість проти інфекційних хвороб — так званий імунітет (Наука і культура.., 1972, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 47.