ХВОРОСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хворости́на. І собаки не пізнають, аж за поли хватають… Боже ж мій, що робити мені? Нігде ж ні прутика, ні хворостинки… (Мирний, І, 1954, 90); Він підганяв хворостинкою двох чималеньких бичків (Петльов., Хотинці, 1949, 192).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 48.