ХВОРОСТЯНИ́Й, а́, е́. Зробл., виплетений з хворосту. Він глянув на синів через хворостяну стіну (Н.-Лев., II, 1956, 265); Накинувши на плечі кожушок, Тимко прослизнув через хворостяні ворітця, що вели до яру (Тют., Вир, 1964, 123).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 48.