ХВОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Хворіти. *Образно. Не відповідати б на тихий стук, але що, як батюшка сам відчинить двері — сільські попи на греч-ність ніколи не хворували (Стельмах, I, 1962, 249).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 48.