ХВОСТЯ́РА, и, ч. Збільш, до хвіст 1, 3-8, 10. Хижий лев.. зирить вдалину, збуджено поляскує себе по спині довжезним хвостярою, шкірить гострі зуби, від нетерплячки аж язика висолоплює (Загреб., Шепіт, 1966, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 49.